Моллі Джонсон – відома особа в Канаді. Вона співачка, автор пісень, телеведуча, засновниця рок-гурту Alta Moda. Моллі зробила великий внесок у розвиток музики не тільки Торонто, а й всієї Канади. Про її життя та інші цікаві факти, читайте далі у статті на toronto-trend.
З чого починалась кар’єра?
Народилася Моллі у 1959 році в Торонто. Музична кар’єра Джонсон розпочалася з дитинства, коли музичний продюсер Едвард Мірвіш обрав її для участі в опері Porgy and Bess. Перший виступ на сцені Royal Alexandra Theatre в Торонто призвів Моллі до участі в мюзиклах-постановках: South Pacific та Finian’s Rainbow.
З дитинства дівчинка мріяла стати хореографом. Вона навчалася у балетній школі Канади понад 15 років. Згодом зрозуміла, що бажає більшого: слави, визнання, тому зосередилася на музиці. Вона стала солісткою диско-групи Billy Reed and the Street People. Вже наприкінці 1970 року Джонсон почала писати власні пісні.
Співпраця призвела до успіху
У 1979 році Моллі Джонсон разом з Норманом Оренштейном заснували рок-гурт Alta Moda. Досить швидко гурт став популярним в Канаді. Джонсон разом зі своїм другом співзасновником Норманом увійшли в склад гурту. Моллі була головною солісткою. Завдяки своєму чарівному, дивовижному вокалу Джонсон отримала титул Diva of Queen Street.
Успішною композицією для гурту виявилась Julian, яку номінували на премію «Джуно». Завдяки їй гурт отримав небувалий успіх та популярність серед людей.
У 1990 році Моллі вирішує разом з Норманом Оренштейном створити новий гурт Infidels. Працюючи у своїх двох “дітищах”, Моллі жила в Cameron Public House – богемному готелі, розташованому на Квін-Стріт. Там вона познайомилася з Гербом Тукі та Біллом Гроувом, проводила популярні джазові вечори Blue Mondays з піаністом Аароном Девісом та басистом Девідом Пілчем.
Своє зіркове тріо вони назвали Blue Monday, час від часу їздили давати концерти за межами в Cameron Public House у різних барах, залах Торонто. Найвідомішим місцем, де виступало тріо, був зал Imperial Room готелю Royal York.
У 1992 році обидва гурти Моллі розпалися, вона вирішила піти в сольну кар’єру.
Пошук себе у сольній кар’єрі
Після полишення власних гуртів співачка зробила перерву у виступах. У 1993 році вона знову почала виходити на сцену й давати сольні концерти. В її репертуарі були джингли. Незабаром, на одному з концертів, вона познайомилася зі Стівеном Маккінноном – композитором, продюсером з Торонто.
Чоловік запропонував Джонсон співпрацювати з ним. Стівен разом з Моллі почали писати нові пісні, у 2000 році вийшов дебютний альбом Моллі Джонсон. Після цього співачка поїхала в тур по містах Канади. Шанувальники схвально сприйняли пісні у виконанні Моллі. Багато рецензентів підкреслювали гарний вокал співачки.
Перші два сингли My Oh My і Diamond in My Hand у рік виходу альбому отримали понад 9 000 прослуховувань на канадському радіо. Далі – більше: популяризація альбому у Франції та пісні, написані французькою джазовою легендою Стефаном Граппеллі у виконанні Джонсон зробили її міжнародною зіркою.
Тобто, з моменту свого першого релізу співачка здобула величезний успіх як автор пісень, сучасна інтерпретаторка джазової музики. Наступні альбоми Джонсон також отримали міжнародне визнання критиків.
Співачка продовжувала гастролювати містами Європи, здобула багато шанувальників у Франції. Вона виступала у найбільших концертних залах Канади, брала участь у програмі Live at the Rehearsal Hall на радіостанції Bravo.
Жоден канадський джазовий фестиваль не проходив без участі Моллі Джонсон. У 2008 році жінка стала ведучою радіошоу CBC Radio 2 Morning на радіостанції CBC.
У 2011 році світ побачив її останній альбом The Molly Johnson Songbook, до якого увійшли найкращі пісні співачки.
