Theatre Passe Muraille (TPM) – торонтська компанія, яка зробила й продовжує робити великий вклад у розвиток театральної справи. Theatre Passe Muraille відома своєю чарівною історичною будівлею (колишня пекарня, перетворена на 2 театральні простори). Компанія зосереджена на розробці та постановці альтернативних п’єс, які виражають канадську культуру, допомозі молодим талантам. Theatre Passe Muraille має цікаву історію та пріоритети, пише toronto-trend.com.
Заснування компанії
У 1968 році Джим Гаррард заснував Theatre Passe Muraille, яка стала однією з перших альтернативних театральних компаній у Канаді. Спочатку компанія базувалася в Rochdale College, на той час у найбільшому університеті Північної Америки. Тут об’єднання прагнуло зруйнувати всі бар’єри між глядачами та виконавцями, наголошуючи на важливості театру в житті людей.
У 1969 році об’єднання переїжджає до церковної зали на 11 Trinity Square. Тут розпочинається розробка та показ глядачам різноманітних п’єс. Серед найпопулярніших варто відзначити такі: Jean Genet’s The Maids (1969), Lanford Wilson’s Home Free (1969).
У 1972 році компанію очолює Пол Томпсон, під його керівництвом Theatre Passe Muraille починає активно розвиватися. Вони купують власне (теперішнє) приміщення, колишню пекарню на 16 Ryerson Avenue й переїздять в нього.
Розвиток театральної компанії
З 1972 по 1990 рік компанія залучає талановитих виконавців з усієї країни, починає утверджувати новаторський канадський дух. Пряме свідчення цьому — роботи створені в той період.
У популярних виставах: The Farm Show (1972) та I Love You, Baby Blue (1975), TPM почала спільно з акторами, котрі роблять перші кроки в театральному мистецтві писати п’єси. Такий підхід дозволив створити колективну творчість, унікальну практику, яку компанія дотримується все своє існування.
Окрім цього, Theatre Passe Muraille у той період почала активно співпрацювати з відомими компаніями: Buddies in Bad Times, Richard Rose’s Necessary Angel, Nightwood Theatre and VideoCabaret.
Завдяки цьому, багато спільнот у той час, вперше змогли виступити в театрі та легко зацікавити аудиторію. Таким чином відбулося зростання інтересу публіки до експериментального театру в Торонто.
У 1980 році TPM розробив та показав глядачам багато цікавих творів. Протягом десятиліття були представлені нові драматурги: Саллі Кларк, Бред Фрейзер та багато інших.
У 1990 році компанія продовжила розробку нових театральних творів. Головний акцент у них віддавали політичному активізму, в той період глядачі побачили такі п’єси: The Last Supper (1994), Aurash (1998), Healey’s The Drawer Boy (1999).
З 2000 по 2010 рік компанія поставила культурне різноманіття в пріоритет. TPM поставили багато п’єс, які викликали інтерес серед глядачів. Серед них варто відзначити такі: The Yoko Ono Project (2000), Jean Yoon and Trey Anthony’s da kink in my hair (2003) за участю Жана Юна.
TPM є засновником програми розвитку п’єс Buzz. Її розробили для потреб авторських постановок. По суті, Buzz зосереджується на п’єсі в процесі її розробки, дозволяє залучати творчі трупи, які після показу, ставлять запитання глядачам про п’єсу. Таким чином, компанії вдається тісно контактувати зі своїми глядачами, розуміти їх потреби та побажання.
Сучасний Theatre Passe Muraille прагне бути лідером на місцевому, національному та міжнародному рівнях. Вони створюють, просувають та впроваджують інклюзивні театральні практики. Це робиться для того, щоб підтримувати та представляти публіці найкращих театральних митців, радувати глядачів цікавими п’єсами.
Головним мандатом сучасної компанії є підтримка та представлення незалежних митців і компаній, молодих театралів, моделювання нових підходів до створення співпраці.
