Дебора Кокс – співачка, авторка пісень та відома торонтська акторка. Вона одна з найвідоміших виконавиць R&B у Канаді. Також відома своїм потужним, душевним голосом і чуттєвими баладами. Її пісня «Ніхто не повинен бути тут» («Nobody’s Supposed to Be Here») із другого альбому «Одне бажання» (One Wish, 1998) встановила рекорд. Це композиція, що найдовше трималася на вершині R&B-чартів. Далі на toronto-trend.
Родина. Перші прояви захоплення до творчості
Дебора Кокс народилася в Торонто в сім’ї афро-гаянського походження. Вона виросла в музичній сім’ї в районі Скарборо, виявила інтерес до музики ще в дитинстві. На її творчість вплинули такі легенди, як Арета Франклін, Гледіс Найт і Вітні Г’юстон, яку вона називає своєю кумиркою. Вирішальним моментом у її музичній кар’єрі став концерт Майлза Девіса наприкінці 1980-их, де вона відкрила для себе складність і витонченість джазової музики.
У 12 років Дебора почала співати в телевізійних рекламних роликах і брати участь у конкурсах талантів. У підлітковому віці дівчина почала писати пісні та виступала в нічних клубах під наглядом своєї матері. Кокс навчалася в початковій католицькій школі ім. Івана XXIII у Скарборо, мистецькій школі Клода Вотсона та середній школі Ерла Хейга в Торонто. У старшій школі вона познайомилася з Ласеллесом Стівенсом, який згодом став її чоловіком, партнером у написанні пісень, менеджером і продюсером.
Після невдалої спроби підписати контракт із канадським лейблом у 1994 році Кокс переїхала до Лос-Анджелеса разом із Стівенсом для подальшого розвитку кар’єри. Потім працювала бек-вокалісткою у Селін Діон протягом шести місяців і під час туру познайомилася з відомим продюсером Клайвом Девісом, який погодився продюсувати її дебютний альбом «Дебора Кокс» (Deborah Cox).
Кар’єра в кіно та театрі
У 1999 році Дебора Кокс з’явилася як гостя в комедійному шоу Nickelodeon «Це все» (All That), а в 2000 році – в епізоді серіалу CBS «Міст Неша» (Nash Bridges). Того ж року вона дебютувала у фільмі Клемента Вірго «Любов повертається» (Love Come Down), який отримав премію «Джіні». У 2005 році Кокс зіграла головні ролі у фільмах «Кров чемпіона» (Blood of a Champion) та «Любов у кредит» (Love on Layaway). У 2008 році виконала головну роль у стрічці «Добру людину важко знайти» (A Good Man is Hard to Find). У 2011 році стала суддею реаліті-шоу CBC «Накрий мене, Канада» (Cover Me Canada).
Дебора також дебютувала на Бродвеї у 2004 році у титульній ролі мюзиклу «Айда» (Aida) під час його чотиримісячного показу. У 2013 році вона зіграла Люсі Гарріс у відродженій постановці «Джекіл і Хайд» (Jekyll & Hyde), яка гастролювала Північною Америкою протягом 25 тижнів. Акторські здібності Кокс отримали схвальні відгуки, а Entertainment Weekly назвали її гру в «Джекіл і Хайд» «дивовижною».
У 2015 році Дебора Кокс стала співведучою безкоштовної трансляції церемонії нагородження «Тоні-2015» (2015 Tony Awards), яка проходила на Таймс-сквер. Ще пізніше її обрали на роль Жозефіни Бейкер у позабродвейському мюзиклі «Жозефіна» (Josephine), прем’єра якого відбулася у 2016 році. Кокс виконала роль, яку колись грала Вітні Г’юстон, у мюзиклі «Охоронець» (The Bodyguard), заснованому на однойменному фільмі 1992 року. Вона також зіграла разом із Кетлін Тернер у позабродвейській п’єсі «Чи любив би ти мене, якщо…» (Would You Still Love Me If…), яка розглядала проблеми трансгендерності. У 2021 році Кокс отримала роль у серіалі BET «Клуб перших дружин» (First Wives Club) і головну в мінісеріалі HBO «Станція одинадцять» (Station Eleven).
Альбоми «Дебора Кокс» та «Єдине бажання»
Дебютний альбом «Дебора Кокс» (1995) був випущений на лейблі Клайва Девіса Arista. До створення альбому долучилися такі відомі продюсери, як Кеннет «Бейбіфейс» Едмондс і Даріл Сіммонс. Альбом отримав платиновий статус у Канаді (продано понад 100 000 копій) і золотий у США (понад 500 000 копій).
Крім того, сингли з альбому здобули значну популярність. «Сентиментальність» (Sentimental) посів 4 місце в чарті Billboard Hot R&B/Hip-Hop Songs, а «Кого ти любиш» (Who Do U Love) досяг 1 місця в Billboard Hot Dance Club Songs і 17 місця у Billboard Hot 100. У 1996 році Кокс виграла премію «Джуно» за найкращий запис у стилі R&B/Soul та була номінована як найкраща нова виконавиця у жанрі соул/R&B на премії American Music Awards. Її пісня «Речі просто не однакові» (Things Just Ain’t the Same), що прозвучала у фільмі «Гроші вирішують все» (1997), також отримала премію «Джуно» у 1998 році, а її ремікс від Гекса Гектора досягнув 1 місця в Billboard Hot Dance Club Songs. Трек ввійшов до другого альбому співачки-акторки.
Другий альбом Дебори Кокс «Єдине бажання» (1998) приніс їй справжню славу. У повільній R&B баладі «Ніхто не повинен тут бути» (Nobody’s Supposed to Be Here) Кокс порівнює себе з кумиром Вітні Г’юстон. Пісня стала мегахітом, встановивши рекорд за тривалістю перебування на першому місці чарту R&B – 14 тижнів поспіль. Вона також досягла 2 місця у чарті Billboard Hot 100 і отримала платиновий сертифікат у США. Також альбом «Єдине бажання» отримав золотий сертифікат у Канаді та платиновий у США.
Деякі окремі пісні з альбому принесли дівчині не менший успіх: «Ми не можемо бути друзями» (We Can’t Be Friends, за участю співака R.L.) досяг 1 місця в чарті Hot R&B/Hip-Hop Songs, «Все закінчилось» (It’s Over Now) і «Все закінчилось» (I Never Knew) обидві очолили чарт Hot Dance Club Songs. Альбом посів 14 місце у чарті Billboard Top R&B/Hip-Hop Albums і здобув премію «Джуно» за найкращий запис у стилі R&B/Soul (1999 рік).
Кокс стала першою канадійкою, яка отримала нагороду Soul Train Award, вигравши у категоріях «Найкращий R&B/Soul-сингл» за «Nobody’s Supposed to Be Here» і «Пісня року в стилі R&B/Soul» на премії Soul Train Lady of Soul Awards. Вона також була номінована на премію NAACP Image Award як видатна виконавиця.
Співпраця та музика для фільмів
У 2000 році Вітні Г’юстон запросила Дебору Кокс виконати дует «Одна п’єса, різні актори» (Same Script, Different Cast) для альбому «Вітні: Найкращі хіти» (Whitney: The Greatest Hits). Пісня посіла 14-те місце у чарті Hot R&B/Hip-Hop Songs. Того ж року Кокс, Ласелс Стівенс та автор пісень Кіт Андіс були номіновані на премію Джіні за найкращу оригінальну пісню за композиції «29» та «Наша любов» (Our Love) з фільму Клемента Вірго «Любов повертається» (Love Come Down), де Кокс дебютувала як акторка.
Вона також додала пісню «Нікому немає діла» (Nobody Cares) до саундтреку фільму «Готель Руанда» (Hotel Rwanda, 2004) і пісню «Визначення любові» (Definition of Love) до стрічки «Акіла і бджола» (Akeelah and The Bee, 2006). У 2008 році Дебора записала нову композицію «Цей подарунок» (This Gift) для фільму «Знайомтесь: родина Браунів» (Tyler Perry’s Meet the Browns). Того ж року її пісні «Я не буду скаржитися» (I Won’t Complain) та «Стій» (Stand) з’явилися у кінострічці «Добру людину важко знайти» (A Good Man is Hard to Find).
У 2009 році Кокс гастролювала разом із легендарним музикантом і продюсером Девідом Фостером у рамках туру Foster & Friends. У 2010 році вона виконала три дуети зі знаменитим оперним співаком Андреа Бочеллі на сцені O2 Арени в Лондоні. У 2015 році Кокс виконала вокальні партії Вітні Г’юстон, включно з хітом «Я завжди буду любити тебе» (I Will Always Love You), для біографічного фільму каналу Lifetime «Вітні» (Whitney).
Благодійна діяльність
Дебора Кокс активно підтримує різні благодійні організації та демонструє давню відданість проблемам ЛГБТК-спільнот, а також підвищенню обізнаності щодо ВІЛ/СНІДу (троє її друзів померли від цього захворювання). У 2014 році вона виступила на фестивалі WorldPride у Торонто. Кокс також підкреслює, що наполеглива праця її сім’ї та команди, які допомагали їй у подоланні труднощів, надихнули її допомагати іншим.
Кокс співпрацювала з багатьма благодійними організаціями. У 2010 році вона виступила на третьому щорічному концерті Broadway in South Africa, який підтримує мистецьку освіту для молоді з малозабезпечених сімей та для дітей, чиє життя постраждало від ВІЛ/СНІДу. У 2011 році вона співала на благодійному вечорі у Флориді для програми наставництва для дівчат Honey Shine, на якому була присутня перша леді США Мішель Обама. Кокс також брала участь у соціальній рекламі для Lifebeat – організації, пов’язаної з музичною індустрією, яка навчає людей щодо ВІЛ.
