Toronto Philharmonia – один зі знакових музичних колективів Торонто, який протягом десятиліть дарує слухачам високу якість симфонічної музики. Оркестр був заснований у 1970 році під назвою North York Symphony як напівпрофесійний колектив у тодішньому районі North York. На початку свого існування оркестр налічував всього 20 музикантів і проводив щорічну серію з шести концертів у Minkler Auditorium при коледжі Seneca. До речі, тоді він був настільки малий, що музиканти інколи сиділи за столами в аудиторії. Такі зібрання часто нагадували сімейні зустрічі.
Від самого початку Toronto Philharmonia поєднував прагнення до професійності з доступністю для громади: концерти були відкриті для широкого кола слухачів, а репертуар включав як класичні шедеври, так і твори сучасних композиторів. Уже на ранньому етапі колектив став платформою для розвитку канадських музикантів та інтеграції локальної музичної спільноти. Далі на toronto-trend.
Історія та розвиток Toronto Philharmonia
Протягом першого десятиліття свого існування оркестр поступово розширювався й зміцнював свій професійний рівень. У 1991 році Toronto Philharmonia переїхав у Leah Posluns Theatre, а кількість музикантів зросла до 85, включно з 11 професіоналами. Це дозволило колективу не лише збільшити кількість концертів до семи пар щорічно, а й працювати над складнішими та масштабними програмами.
За роки існування оркестром керували кілька визначних диригентів. Першим був Вальтер Баб’як, якого згодом змінив Вольтр Івонофський. З 1973 по 1988 рік колектив очолював Вільям Макколі, а у 1988 році його місце зайняв Керрі Стреттон – випускник Університету Макгілл. Під його керівництвом оркестр значно підвищив свій рівень і розширив географію виступів. Наприклад, на святкування 20-річчя в 1990 році Toronto Philharmonia дала концерт у знаменитій залі Roy Thomson Hall, де солістом став відомий скрипаль Юджин Фодор.
У грудні 1993 року оркестр переїхав до North York Performing Arts Centre, а з 1995 року став його постійним резидентом. Це зміцнило зв’язок з місцевою громадою та дало можливість регулярно пропонувати слухачам високоякісні концерти.
Професійний статус
До середини девʼяностих Toronto Philharmonia вже на 85% складався з професійних музикантів. Оркестр пройшов непростий шлях до повного професіоналізму: у 1996 році під час переходу на повністю професійний статус виникли короткочасні трудові суперечки. Проте до 2001 року колектив остаточно досяг цієї мети (хоча чисельність музикантів тимчасово скоротилась – у 2002 році у складі оркестру було 38 осіб). У 1999 році оркестр офіційно змінив назву на Toronto Philharmonia, що стало важливим кроком у формуванні його бренду.
У червні 2010 року Toronto Philharmonia відновив діяльність із сезонною програмою з п’яти концертів у George Weston Hall Торонто Центру мистецтв. Наступного року художнім керівником та головним диригентом став Урі Маєр, відомий канадський маестро. На жаль, фінансові труднощі змусили оркестр скасувати перший концерт сезону 2012-2013, що стало нагадуванням про проблеми, з якими стикаються навіть найвідоміші культурні колективи.
Прем’єри, виступи та освітні програми
Toronto Philharmonia відзначається не лише класичними концертами, а й активним просуванням сучасної музики та підтримкою канадських композиторів. Так, у 2007 році оркестр дав світову прем’єру Awakening: Concerto for Erhu and Orchestra Лі Пуй Мінг (20 вересня) та Requiem for Cecilia Майкла Косіцького (8 листопада).
На сцені Toronto Philharmonia виступали видатні канадські солісти: піаністи Артур Озолінс та Яніна Фіалковська, кларнетист Джеймс Кемпбелл, сопрано Леслі Фаган, а також віолончелісти Шона Ролстон та Деніз Джокич. Оркестр активно включає до свого репертуару твори канадських композиторів, серед яких Вайолет Арчер, Майкл Конвей Бейкер, Гленн Бур, сер Ернест Макміллан та Гаррі Сомерс.
Крім концертної діяльності, Toronto Philharmonia проводить освітні програми: заняття для школярів, курси музичної культури, майстеркласи та відкриті репетиції. Такі ініціативи дозволяють громадам Торонто та околиць безпосередньо знайомитися з музичним процесом і розвивати слухацьку культуру. Оркестр також активно гастролює по провінції Онтаріо, відвідуючи міста Беррі, Бельвіль, Маркем, Оріллія, Стерлінг, Велланд і так далі.
І ще важливо зазначити, що сучасний Toronto Philharmonia не слід плутати з оркестром того ж імені, який раніше записувався під керівництвом Вальтера Зюскінда та Віктора Фелдбріла. Крім того, до спільноти оркестру не мають стосунку інші місцеві колективи: North York Concert Orchestra, яка спочатку діяла під егідою North York Symphony, а з 1988 року стала незалежною, та York Symphony Orchestra, обидва – аматорські або громадські оркестри. Сьогодні Toronto Philharmonia продовжує залишатися важливою культурною інституцією Торонто. Завдяки своїй історії, професійному рівню та активній діяльності оркестр не лише зберігає класичну спадщину, а й формує нові музичні горизонти для слухачів у всьому Онтаріо.
Джерела:
